Трикутні стосунки.

Трикутник в стосунках

Tags: 

Трикутники в стосунках - це мабуть самий давній спосіб організації життя, що обслуговує потреби людини в системі.

  • Коханець - чоловік - жінка

  • Чоловік - дружина - дитина

  • Шеф - підлеглий - секретар

  • ...

В трикутників є як позитивні, так і негативні сторони.

  • Позитивні

    • безпека, яка відображається в відсутності необхідності зустрічатись з поганими почуттями і переживаннями

    • ілюзія близькості, що загалом до певної міри задовольняє потребу в близькості

    • як правило хороший секс, підігрітий азартом небезпеки

    • стабільність життя

  • Негативні

    • майже нереально насититись близькістю. Постійний голод.

    • життя побудоване по принципу “бути зручним іншому”, що призводить до угасання здатності відчувати себе в стосунках

    • власні бажання стають менш важливими

    • контакт перетворюється на процес вгадування того, що потрібно іншому

    • відсутня енергія на те, щоб щось поміняти в житті 

Чи можливо взагалі позбавитись від трикутних стосунків? Мабуть ні.

Нам потрібна здатність мати почуття до людей, яких зараз поруч немає. Наприклад, коли друг в розмові з нами розповідає щось про іншого, ми волею неволею відносимось якось до цього, починаєм малювати собі образ третьої людини, і частину нашої енергії в контакті віддавати туди. І це - нормально.

Біда і складності починаються тоді, коли ми втрачаємо здатність бути присутніми тут і зараз, перемикаючись на образ, який малює нам співрозмовник. При цьому з легкістю перетворюємось на таких собі хейтерів (hate - ненавидіти), віддаючи всю енергію образу тієї людини, яка тут не присутня.

Часто в трикутниках іде злиття образів. Люди плюсують, сумують все те, що переживають до двох інших. Жінка, що має коханця і чоловіка, отримує “повний” образ, думаючи про них як про одне ціле, про деякий феномен свого життя. І складність поміняти щось в цьому житті досягає піку в момент, коли постає перед вибором - кого з них залишити, або які стосунки припинити?

І вибір між першим і другим - нереальний. Любов, яка присутня в таких стосунках - належить трикутнику. Варто пояснити цю тезу. Трикутник, як система, має певну владу. Ця система володіє характеристиками, які спричиняють її стабільність. Тому я і виділяю трикутник в окрему сутніть. І якщо в трикутнику вибирати когось одного з двох - то любов руйнується, як починає руйнуватись і сам трикутних. Але сила зв’язків між учасниками системи сильніша, ніж здатність вибирати. Найбільша складність в процесі, - вміння витримувати напругу в стосунках із однією людиною. Як правило це вміння просто забуте. Забуте по причині того, що всі почуття, які раніше переживались із людиною, яка зараз не присутня поруч, стали неможливими до переживання взагалі. Атрофія почуттів. В основному страждають такі почуття і переживання як огида, ненависть, злість, образа, вина, чіпляючи за собою всі полярні, як ніжність, вдячність, прийняття, прощення, відповідальність.

Ми, люди, є істотами, що живляться образами (с) Ігор Погодін. А на побутовому рівні це значить, що ми лише думаємо, що спілкуємось із іншими людьми. Насправді ми спілкуємось із образами людей, які малюємо протягом життя в нашій свідомості. І дуже легко, а головне безпечно, зливати наші переживання в образи, відмовляючись при цьому від контакту з реальними, живими людьми. Адже лише контакт із живими людьми дозволяє нам постійно оновлювати дані про образи, які присутні в нас про цих людей.

Трикутники - це вбивці живого контакту. Вони створюють ідеальні умови, щоб ми закривались від живого контакту. Щоб зливали нашу енергію, що є постійно присутньою в нас в образи, які ми собі малюємо. І чим більше ми зливаємо цю енергію, тим більша створюється різниця між образом і реальною людиною. І тим важче стає бути присутнім в контакті з цією людиною, бо втрачається здатність переживати цю різницю.

Постає питання, як бути в випадку, коли ви “діагностували” за собою трикутні стосунки?

Звісно, що з професійної точки зору - краще піти до психотерапевта. Але існують також і певні способи, які можна самостійно додавати в своє життя.

Перший - це спостереження за тим, як побудовані ваші діалоги. Якщо в діалогах ви частіше говорите або думаєте про людей, яких поруч немає, варто звернути увагу на те, що такого відбувається в контакті з людиною, яка водночас поруч і ні. І це може виявитись будь-чим. Наприклад може виявитись дуже несподіваним і складним до переживання той факт, що прямо зараз, із дружиною ви зраджуєте коханці, за якою скучили, бо давно вже не зустрічались. Або може виявитись, що страшно признатись собі і коханцю, що хочете від нього дитину і вам страшно про це говорити, бо боїтесь, що він вас кине.

Другий - це здатність говорити щось саме тій людині, яка поруч. Щось важливе про вас, саме цій людині. І не просто говорити, а зустрічатись із відповіддю, враженням іншого щодо того, що ви йому або їй говорите. Найскладніше тут - залишатись поруч. Психотерапевтів цьому вчать роками. “Звичайні” люди не завжди володіють здатністю витримувати напруження, яке з’являється при цьому. Часто заважають нам уявлення, що ми не здатні, що ми, або інша людина поруч з нами - не справиться, не підходить, кине, втече.

Тут важливо сказати, що люди по своїй суті дуже інерційні. Ми вже тисячі років як навчились справлятись із тим, що нас можуть залишити. Це вже давно перестало бути питанням виживання. Спитайте себе, чи була у вас хоч одна історія в вашому оточенні, коли хтось когось кинув і ця людина померла, не вижила? Я часто задаю це питання собі і оточуючим і ще жодного разу не почув відповідь так. Це лише поодинокі випадки, коли люди покінчують життя самогубством, і то, це питанням виживання назвати не можна, адже самогубство це усвідомлений вибір, тоді як виживання - це відсутність можливості підтримувати своє життя самостійно.

Третій - це не йти самому. Помітили ви щось, віднеслись до цього якось і сказали іншій людині. Зустрілись із відповіддю. Витримали цю напругу в стосунках.

І що?

Саме так, часто клієнти задають це питання як мені, так потім і собі. І що? І що з цим робити?

Саме складне тут не перетворювати це процес на дію. Найпростіше - це діяти. Запаковувати все, що з’являється в контакті в якусь дію, біг, процес витрачання енергії і тривоги на щось, що одразу кидає нас в якусь іншу реальність. Саме реальність. Це дивовижно, як часом люди в секунду можуть змінити тему розмови на ту, яка звична. Звісно, що це дуже природно, - змінити тему і залишити місце напруги, бо напруга виявляється спочатку не дуже комфортною, або дуже некомфортною.

Четвертий - це турбота про себе. Задайте собі питання, як я відношусь до себе, чи піклуюсь про себе поруч із цією людиною. Чи часто я обороняю і стою на боці власних інтересів і бажань? В цьому запитанні заховано дуже багато. Більше того, вам буде легко помітити, що в трикутних стосунках вам складно даватиметься турбота про себе і з одним і з іншим. Трикутник турбується про свою життєздатність, а не про його учасників.

Ми часто безвідповідально ставимось до власного життя. Практика показує, що частіше ми турбуємось про когось, але не про себе. На диво, але люди, егоїстичні по своєму складу, рідко приходять в психотерапію. Можливо це якась особливість українців, а можливо особливість моєї власної терапевтичної практики, але здорового егоїзму людям часто не вистачає. В контексті трикутників - майже завжди.

 

Підсумовуючи, хочеться сказати, що люди називають щастям стосунки в трикутнику до тих пір, поки енергії вистачає всім учасникам. Але трикутник - це форма організації стосунків, яка ніколи не дає енергію назад її учасникам в повній мірі. Його завжди потрібно підкріпляти ззовні. В трикутнику майже нереально народжувати і виховувати дітей. Бо тоді трикутник перетворюється на чотирикутник або п’ятикутник. А ці фігури - дуже нестабільні. Ми здатні витримувати нестачу уваги в трикутнику, але коли з’являється бажання і місце для дітей - трикутник розвалюється. Хороша новина - якщо ви не хочете дітей - трикутні стосунки ідеальні для вас. В трикутниках місця дітям немає.

 

Про Автора

Картинка користувача podarok.

Андрій Поданенко

Запис на консультацію +38(063)244-61-78

Діалоговий гештальт-терапевт, гештальт підхід.
ще про автора