Діалогова модель. Переживання.

Tags: 

Источник - здесь. 


Закінчився цикл лекцій Ігоря Погодіна - Гештальт очима практикуючого терапевта.

Якщо коротко - це було классно.

Я навряд чи буду об’єктивно характеризуючим ці лекції - я підготував більше 50 годин записів для аудіо диска, які прослухав не менше 4 разів кожну і часом, слухаючи Ігоря в мене були "флешбеки".

Але, що хочу додати - незважаючи на те, що іноді приклади, наведені в лекціях - повторяються, самі теми, які освітлюються - кожного разу під новим кутом; в іншому контексті, з відмінним окрасом і з більш глибоким розумінням.


Що я взяв для себе з цих лекцій.

Як не дивно це може прозвучати - структуру.

Я навчаюсь на Діалоговій моделі ось вже рік і складність, а точніше глибина самої моделі переживання в терапії і в повсякденному житті не дозволяє просто розповісти про цю спеціалізацію. А от на лекціях я зрозумів - це дійсно просто.

Кожен аспект нашого життя - можна простими і доступними словами описати, структурувати і якось віднестись.


І якщо говорити про той же контекст діалогової моделі - можна прості речі описувати досить складно, як на перший погляд; це дозволяє справлятись і переживати те, що раніше здавалось складним.


Для себе з лекцій взяв спосіб, з яким Ігор розповідає про свій досвід. З легкістю використовував його на тренінгу, і мені він дуже сподобався, а саме - неідеальність своїх власних знань; це той ресурс, про який я раніше нічого не знав. Це спосіб навчитись безпосередньо в той момент, коли по контексту стосунків - вартувало би віддавати, але в реальності є необхідність прийняти новий досвід, щоб заповнити пробіли в власних знаннях. І це чисте задоволення і розвиток.


Щодо самої терапії, про яку говорилось 30 годин.

Головне, про що наголошувалось - це концепція переживання.

Важливо - переживання - це єдиний відомий на сьогодні спосіб справитись із будь-якими складностями в стосунках, в житті клієнта і терапевта; в самому широкому значенні слова "складності".


І я дуже радий тому, що пішов саме на діалогову модель, по слідам якої ми з Антоном організували майстер-класс і набираємо терапевтичну групу.

Причина - вся діалогова модель побудована на переживанні.

Навики, які ми освоюємо на триденках цієї спеціалізації - це навики, які несуть в основі своїй - переживання.


Якщо просто - переживання - це те, як я відношусь в кожен момент мого життя до всього, що відбувається зараз.

Тобто клієнт розповідає про себе, про труднощі, про радості, про кризу, про травми, а я торкаюсь своїм життям, новими емоціями, почуттями до всього, що зараз відбувається між нами.

Чесно кажучи - неможливо переживати, не спостерігаючи поруч іншу людину.

Тобто самий складний період життя, саму велику кризу, найбільші травми реально пережити в контакті із людиною, звертаючи увагу на те, як в даний момент я почуваю себе, які стосунки між нами, що за реакції, якими феноменами наповнене поле, що ми разом створили.

І це, як не дивно - терапія.


Здивований кількома речами.

Для мене гештальт і власна терапевтична практика - скоріше російськомовна, але я зараз з легкістю описую все українською, і як не дивно, - слів вистачає. Я все ще мислю українською.

Також здивований, що обговорюю лекції в контексті діалогової моделі. І одразу поправлюсь, крім останнього блоку лекцій - всі вони проходили зразу після роботи на спеціалізації (так синхронізувались діалогова модель і цикл лекції), що точно вплинуло на ракурс мого сприйняття інформації.


Цікаво ось що - такою своєрідною панацеєю терапії є переживання. Найчесніша відповідь на запитання "що робити?" в терапії - підтримувати переживання всього, що є фігурою і фоном.

А от саме переживання - дуже багатогранне поняття, хоча і просте по своїй суті.

Мало того, що розповідає мені інша людина. В результаті цього, - я якось реагую, відношусь до того, як чую, про що, яким чином це впливає на мене, осознавання реацій, якими з цих почуттів я вибираю поділитись, які не показую зараз, якими емоціями супроводжується моя розповідь і т.д. І все це відбувається в нестримній динаміці почуттів, емоцій, реакцій, феноменів, що супроводжують процес переживання.


І навики, якими володіє терапевт - це сміливість вносити в контакт із клієнтом все, що в даний момент з’являється в фокусі уваги в результаті стосунків, які створені в процесі терапії. Це не значить абсолютно все. Це свідчить про наявність свободи в процесі сказати абсолютно все і осознаний вибір розповісти саме про те, що є важливим, прийняти будь-яку реакцію клієнта, до якої точно неможливо бути готовим і відреагувати на неї способом, який в дану секунду народжується в процесі.

І так без зупинки.

Про Автора

Картинка користувача podarok.

Андрій Поданенко

Запис на консультацію +38(063)244-61-78

Діалоговий гештальт-терапевт, гештальт підхід.
ще про автора